За какие нарушения штрафуют инспекторы по парковке:

Нарушение правил остановки и стоянки автомобиля (ч.1 статьи 122 КУоАП) – размещение автомобиля в зоне действия знаков 3.34 и 3.35 – штраф в размере 255 грн;

Нарушение правил остановки и стоянки автомобиля (ч. 3 статьи 122 КУоАП) – размещение автомобиля создает препятствия дорожному движению или угрозу безопасности движения, в том числе:

  • остановка ближе 30 метров от посадочных площадок общественного транспорта или от дорожного знака такой остановки с обеих сторон;
  • остановка на пешеходных переходах и ближе 10 метров от них с обеих сторон;
  • остановка ближе 10 метров от выездов с прилегающих территорий и непосредственно в месте выезда
  • остановка на перекрестках и ближе 10 метров от них с обеих сторон;
  • стоянка в местах, где создает препятствие для движения пешеходов,

За все эти нарушения предусмотрен штраф в размере 510 грн с временным задержанием (эвакуацией) автомобиля.

Как происходит наказание?

Из-за отсутствия на сегодня сертифицированных технических средств фотофиксации нарушений правил остановки, стоянки, парковки транспортных средств, функционирующих в соответствии с законодательством о защите информации, инспекторы по парковке фиксируют правонарушения в так называемом ручном режиме без пересылки материалов фиксации с доказательной базой правонарушения по информационно-телекоммуникационным сетям.

Непосредственно на месте совершения правонарушения инспектором по парковке печатается сообщение о привлечении к административной ответственности, которое размещается на лобовом стекле автомобиля.

 

Використання спеціальних звукових та світлових сигнальних пристроїв було врегульовано.

Протягом трьох років питання використання спеціальних звукових та світлових сигнальних пристроїв не було врегульовано. 20 червня Президент України підписав Указ №416/2019, завдяки якому набуває чинності постанова КМУ від 22 березня 2017 р. № 176 «Питання використання спеціальних звукових та світлових сигнальних пристроїв на транспортних засобах».

Постановою визначено вичерпний перелік транспортних засобів, на які встановлюються спеціальні звукові та світлові сигнальні пристрої синього, зеленого, червоного кольорів.

До транспортних засобів, на які встановлюються спеціальні звукові та світлові сигнальні пристрої синього кольору, відносяться:

— транспортні засоби, які використовуються для пересування осіб, стосовно яких здійснюється державна охорона (перелік ТЗ визначає Управління державної охорони);
— транспортні засоби, які використовуються державними органами та іншими установами для виконання оперативних завдань (їх перелік органів визначено постановою).

Спеціальні світлові сигнальні пристрої зі світловими сигналами червоного кольору можуть додатково встановлюватись виключно на ТЗ патрульної поліції Національної поліції та ТЗ підрозділів Національної поліції, на які покладено обов’язки із забезпечення безпеки дорожнього руху.

Спеціальні світлові сигнальні пристрої із світловими сигналами червоного, зеленого кольорів можуть додатково встановлюватись виключно на ТЗ відповідних підрозділів Національної поліції та Управління державної охорони, що здійснюють супроводження осіб, стосовно яких здійснюється державна охорона, та на ТЗ, які використовуються для пересування таких осіб.

Після ліквідації Державтоінспекції офіційно не існувало органу, який би видавав дозволи на встановлення спеціальних звукових та світлових сигнальних пристроїв. Відтепер відповідний дозвіл буде видаватися уповноваженим органом Міністерства внутрішніх справ України.

Реалізація постанови забезпечить дотримання вимог Конституції України та Закону України «Про дорожній рух» щодо визначення Кабінетом Міністрів України порядку використання спеціальних звукових та світлових сигнальних пристроїв на транспортних засобах.

Орган МВС України, уповноважений видавати дозволи на встановлення відповідних сигнальних пристроїв, а також вимоги до видачі таких дозволів будуть визначені нормативним актом МВС.

Більше ніяких черг: отримуйте індивідуальні номерні знаки без жодного візиту до сервісних центрів МВС

Відтепер громадянин також може перевірити можливість замовлення конкретного індивідуального номерного знаку, замовити та оплатити його виготовлення просто не виходячи з дому. Забрати готовий номерний знак водій зможе в зручному за розташуванням відділенні “Нова пошта”, яке він самостійно обирає під час замовлення знаку. Переведення послуги в онлайн-площину дозволить державі спростувати міфи, пов’язані з отриманням ІНЗ, зробить послугу більш популярною та знищить будь-які корупційні ризики. Проект реалізований у партнерстві Головного сервісного центру МВС і Державного агентства з питань електронного урядування України та за підтримки проекту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах»/TAPAS і Фонду Східна Європа, і є лише першим із серії важливих кроків з діджиталізації послуг сервісних центрів МВС, запланованих на найближчі півроку. Зокрема, в майбутньому планується запуск повноцінної прозорої системи замовлення усіх державних номерних знаків через Електронний кабінет водія, що матиме ще більший антикорупційний ефект.

Для того, щоб скористатися новою послугою, потрібно авторизуватися в Електронному кабінеті водія. Онлайн-сервіс доступний на сайті e-driver.hsc.gov.ua та на Урядовому порталі kmu.gov.ua у розділі «Електронні послуги». Доступ до е-Кабінету здійснюється за допомогою цифрового підпису, BankID або MobileID. У розділі «Замовлення ІНЗ» потрібно підібрати індивідуальний номерний знак, перевіривши його унікальність та зовнішній вигляд. Якщо введений номер іще ніким не зайнятий, система автоматично розрахує вартість замовлення ІНЗ. На цьому етапі користувач може обрати один серед двох можливих способів отримання ІНЗ: доставка у відділення «Нова пошта» або можливість самостійно забрати виготовлені номери у Головному сервісному центрі МВС у Києві (безкоштовно). Наступний етап — автоматичне формування заяви на отримання ІНЗ, яку користувач повинен підписати за допомогою власного кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Завершенням процесу отримання послуги є оплата ІНЗ.

Зазначимо, що вартість послуги доставки «Нова пошта» фіксована – 500 грн.

Ще зовсім недавно у процесі замовлення номерів автовласники були змушені щонайменше тричі звертатись до Головного чи територіального сервісного центру МВС: уперше – щоб перевірити, чи вільний конкретний номерний знак, вдруге – щоб замовити виготовлення та підписати макет ІНЗ, і втретє – щоб забрати готовий ІНЗ. Це вимагало значних витрат часу та коштів громадян.

Завдяки Електронному кабінету водія усі громадяни України, незалежно від місця їх проживання, мають однакові можливості отримати державну послугу прозоро, з мінімальними витратами часу та зусиль. Окрім того, автоматизована система перевірки вільних комбінацій дозволяє виключити з алгоритму надання послуги людський фактор, а, отже, і корупційну складову.

За перші чотири місяці роботи в Кабінеті зареєструвались понад 77 000 користувачів – фізичних осіб – та майже 3 500 – юридичних. За цей час користувачі подали більше 167 000 заяв онлайн. Послугу безкоштовного витягу з Єдиного реєстру транспортних засобів та їхніх власників за цей час було надано близько 133 тис. разів. Також водії часто замовляли платний витяг з Єдиного реєстру транспортних засобів та їхніх власників (понад 7 тис.) та користувались сервісом запису в електронну чергу до сервісних центрів МВС (більш ніж 23 тис. записів).

Довідка:

*Індивідуальний номерний знак (ІНЗ) – номерний знак, що може бути виготовлений на індивідуальне замовлення власника транспортного засобу (ТЗ). За одним ТЗ може бути закріплений лише один ІНЗ; його можливо замовити лише як додаток до, але не замість державного номерного знаку, що видається власнику під час реєстрації ТЗ. Після отримання ІНЗ власник зобов‘язаний в 10-денний термін перереєструвати ТЗ в будь-якому територіальному сервісному центрі МВС. Під час перереєстрації ТЗ в свідоцтво про реєстрацію вноситься примітка стосовно наявності ІНЗ. 

Відбулися зміни в процедурі видачі посвідчень водія, підготовки водіїв та акредитації автошкіл.

Кабінетом Міністрів України внесено зміни до низки постанов, пов’язаних з порядком видачі посвідчень водія, підготовки водіїв, а також акредитацією автошкіл.

Перехідними положеннями нормативного акту передбачено запровадження нововведень протягом півроку.

Найголовнішими нововведеннями є наступні.

Запроваджено відеофіксацію процесів складання іспитів зі знань правил дорожнього руху і навичок керування транспортними засобами. Відеофіксація процесу складення теоретичного іспиту наразі вже реалізована в сервісних центрах МВС нового зразка. Відтепер й під час складення практичного іспиту дії кандидата у водії та екзаменатора фіксуватимуться за допомогою обладнання, що встановлюватиметься в кожному екзаменаційному авто.

Неможливо буде скласти теоретичний іспит в одному територіальному сервісному центрі МВС, а практичний – в іншому.

Скорочено до 2-ох років термін чинності отриманого в автошколі Свідоцтва про закінчення навчального закладу з підготовки водіїв транспортних засобів.

Регламентовано, що отримати або обміняти посвідчення водія неможливо без відмітки про місце реєстрації в документі, що посвідчує особу.

У процедурі взаємодії територіальних органів з надання сервісних послуг МВС з навчальними закладами з підготовки водіїв транспортних засобів запроваджено електронний обмін інформацією. Викладачі та інструктори з водіння будуть зобов’язані вносити у спеціальний електронний журнал інформацію про час проведення теоретичних та практичних занять, а також транспортний засіб, на якому здійснюватиметься практичне заняття. Нововведення покликане посилити контроль за організацією навчального процесу в кожному закладі з підготовки водіїв та, зокрема, за навчанням кожного слухача.

Нововведення, що стосуються діяльності автошкіл, передбачають:

скасування необхідності придбання в територіальних сервісних центрах МВС бланків свідоцтв про закінчення закладу з підготовки водіїв транспортних засобів;

передачу функції акредитації закладів від Головного сервісного центру МВС до регіональних сервісних центрів МВС за місцезнаходженням закладів;

спрощений механізм акредитації закладів, що належать до сфери управління Міністерства освіти та науки.

Нормативними змінами також передбачено, що всі випускники, які закінчили навчання з підготовки водіїв у закладах професійно-технічної освіти будуть допущені до складання іспитів без додаткового навчання в автошколі.

Як отримати індивідуальний номерний знак?

Для того, щоб замовити індивідуальні номерні знаки (далі — ІНЗ), необхідно звернутись до територіального сервісного центру МВС.


Перелік документів:

  • заяву про встановлення можливості оформлення індивідуального номерного знака (заповнюється в ТСЦ МВС);
  • заяву про забезпечення виготовлення комплекту індивідуальних номерних знаків (заповнюється в ТСЦ МВС);
  • свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу або його копію;
  • нотаріально засвідчену довіреність, оформлену в установленому порядку (для фізичних осіб у разі відсутності власника транспортного засобу);
  • довіреність, оформлену в установленому порядку (для юридичних осіб);
  • документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання тощо);
  • засвідчену в установленому порядку копію документа, що підтверджує реєстрацію символіки або знака (торговельної марки) (у разі нанесення знака (торг. марки) або символіки на індивідуальний номерний знак);
  • письмову згоду установи, організації, підприємства в разі нанесення їх символіки, абревіатури, скороченої назви чи письмову згоду фізичної або юридичної особи в разі нанесення її знака (торговельної марки) на індивідуальний номерний знак транспортного засобу, що належить іншій фізичній або юридичній особі;
  • засвідчені в установленому порядку копії установчих документів установи, організації, підприємства тощо в разі нанесення на індивідуальний номерний знак їх абревіатури або скороченої назви;
  • платіжний документ (квитанцію), яка засвідчує оплату адміністративної послуги та вартості виготовлення комплекту індивідуальних номерних знаків.

Під час оформлення замовлення необхідно погодити з працівником сервісного центру МВС макет бажаного індивідуального номерного знака. Після зібрання пакету документів слід сплатити вартість послуги. Коли знак буде виготовлено, необхідно з’явитись до Головного сервісного центру МВС і отримати індивідуальний номерний знак.

Після отримання ІНЗ власник зобов‘язаний в 10-денний термін перереєструвати транспортний засіб в будь-якому територіальному сервісному центрі МВС. Під час перереєстрації ТЗ в свідоцтво про реєстрацію вноситься примітка стосовно наявності ІНЗ. Зауважте, що послуга перереєстрації транспортний засіб сплачується окремо

Електронний кабінет водія

Електронний кабінет водія

21 грудня в Україні запрацював Електронний кабінет водія. Відтепер кожен може дізнатися актуальну інформацію про власні авто та посвідчення водія, перевірити й оплатити адміністративні правопорушення, переглянути історію будь-якого автомобіля за VIN-кодом та записатися в електронну чергу до сервісних центрів МВС.

Онлайн-сервіс доступний на сайті e-driver.hsc.gov.ua та на Урядовому порталі kmu.gov.ua у розділі «Електронні послуги». Доступ до е-Кабінету здійснюватиметься за допомогою цифрового підпису, BankID або MobileID.

Проект реалізований у партнерстві Головного сервісного центру МВС і Державного агентства з питань електронного урядування та за підтримки проекту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах»/TAPAS і Фонду Східна Європа.

«Сьогодні державні послуги виходять на новий рівень якості. Від початку реформи діджиталізація була одним із наших пріоритетів, Електронний кабінет водія – головний її результат на даний момент. Цей сервіс мінімізує витрати часу та зусиль клієнтів сервісних центрів МВС, робить найпопулярніші послуги однаково доступними для всіх громадян країни, виключає людський фактор та ліквідує корупційні ризики», – зазначив начальник Головного сервісного центру МВС Владислав Криклій. 

Що змінилось?

Раніше більшість адміністративних та сервісних послуг водіям надавали лише безпосередньо у СЦ МВС. Так, актуальну інформацію про транспортний засіб та посвідчення водія можна було дізнатись лише після особистого звернення громадян, що вимагало особистої присутності. Водночас інформацію про штрафи можна було одержати тільки у вигляді поштового повідомлення за кілька днів після скоєння правопорушення.

Відтепер водії можуть зайти у свій е-Кабінет, обравши зручний для себе порядок електронної ідентифікації, та з комфортом користуватися низкою послуг, переведених у зручний онлайн-формат. Приміром, громадянин може:

  • переглянути інформацію про свої посвідчення водія (національне та міжнародне);
  • дізнатися всю актуальну інформацію про свої транспортні засоби (технічні характеристики, право власності, історії авто);
  • перевірити, чи накладені обтяження на ТЗ;
  • оперативно одержати повну інформацію про адмінпорушення.

«Аби скористатися всіма перевагами Кабінету, необхідно пройти електронну ідентифікацію. Це – обов’язкова умова доступу практично для всіх публічних послуг, що надає держава в онлайні. Відтепер українцям доступна мобільна ідентифікація, тобто MobileID, що передбачає інтеграцію цифрового підпису в SIM-карту вашого телефону. Тож е-послуги стають ще зручніші та доступніші для громадян», – наголошує голова Державного агентства з питань електронного урядування України Олександр Риженко.

Щодо сплати штрафів: завдяки е-Кабінету відтепер більше немає потреби стояти в черзі в банках чи заповнювати «від руки» платіжки. Тут користувач зможе швидко як сформувати платіж, так провести його онлайн.

Для охочих замовити індивідуальні номерні знаки в Електронному кабінеті водія доступна можливість швидкої перевірки, чи обраний знак вільний у даному регіоні, та одразу замовити макет.

Також за допомогою е-Кабінету можна ефективно організувати свій візит до СЦ МВС, обравши онлайн зручні дату й час. Сервіс допоможе уникнути черг та заздалегідь спланувати свій день.

Перевірка за VIN-кодом

Революційним нововведенням стала можливість перевірити будь-який транспортний засіб за VIN-кодом, що неабияк зручно під час купівлі-продажу авто. Так, безкоштовно можна дізнатися про останню операцію з транспортним засобом, дату та місце його останньої реєстрації, рік випуску та загальні технічні характеристики.

За 45,68 гривень користувачам Електронного кабінету водія стане доступною інформація про кількість попередніх власників, участь авто у ДТП, наявність заборони на продаж або обтяжень, страхування тощо.

«Запуск Електронного кабінету водія був однією з пріоритетних задач нашого проекту на 2018 рік у межах підтримки українського Уряду в розбудові електронних сервісів. Адже це не лише спрощує отримання послуг для понад чотирьох мільйонів клієнтів сервісних центрів МВС, а й робить процес більш прозорим, а, відповідно, знижує потенційні корупційні ризики. Наступний важливий крок – проведення просвітницької роботи з водіями, адже досі багато хто навіть не знає, що інформація, приміром, за VIN-кодом, за яку вони платили в кулуарах, є доступною і безкоштовною, а відтепер ще й надається у зручному електронному форматі. Дякуємо нашим партнерам за спільну роботу над сервісом, і нашим донорам – за можливість реалізувати запуск таких важливих для суспільства послуг», – зазначив Петро Матіяшек, директор проекту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах»/TAPAS.

 

Технічний контроль

Технічний контроль

Формат документу, що підтверджує успішне проходження транспортним засобом перевірки технічного стану, буде оновлено. З 1 травня 2019 року паперовий бланк протоколу буде видаватися суб’єктами здійснення ОТК в комплекті зі самоклейною міткою радіочастотної ідентифікації. Відповідно до пункту 30.2 Правил дорожнього руху, власник транспортного засобу зобов’язаний закріпити мітку в правій верхній частині вітрового скла, з його внутрішнього боку.

Нововведення зменшить ризик фальсифікації протоколів ОТК. Також, контролюючим органам буде легше перевіряти, чи допущено певний транспортний засіб до участі в дорожньому русі: інформацію зі самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації незабаром стане можливо зчитувати з відстані за допомогою спеціального технічного устаткування.

Зміни в порядку проведення ОТК затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 23 січня 2019 р. № 46, що було опубліковано 7 лютого 2019 р. та яка набуває чинності через три місяці з моменту публікації. Якщо власник транспортного засобу, що підлягає обов’язковому технічному контролю, отримав бланк протоколу ОТК до набрання чинності ПКМУ від 23 січня 2019 р. № 46, він зможе користуватися документом старого зразка до моменту закінчення строку його дії.

Международная Венская конвенция о дорожном движении 1968

Венская конвенция о дорожном движении 1968

В настоящее время все больше людей хотя бы раз в жизни бывали за пределами своей родины. С появлением самолетов и иных видов транспорта границы, которые ранее были практически полностью закрыты, становятся все более размытыми. Однако не все любят путешествовать по загранице на самолетах или поездах, поскольку существует еще один удобный вид транспорта, а именно личное авто. С распространением подобного вида путешествий появилась необходимость принять официальный документ, который помог бы обеспечить на должном уровне безопасность на международных дорогах. В его роли уже долгие годы прекрасно выступает Венская конвенция о дорожном движении с изменениями, которые периодически туда вносятся. Именно о том, что же написано в данном документе и какие права гражданам он дает, и будет рассказано в данной статье.

Историческая справка

Впервые разработана была Венская конвенция о дорожном движении по инициативе ЮНЕСКО еще в 1968 году. В дополнении к ней была также разработана и Конвенция о дорожных знаках и сигналах. Как можно понять из названия, конференция, во время которой разрабатывались данные документы, проходила именно в Вене. Создание данного международного документа – Венской конвенции о дорожном движении – предназначалось именно для того, чтобы максимально обезопасить водителей на дорогах. Сделать это предполагалось при помощи стандартизации правил, которые действовали бы во всех странах, ратифицирующих договор. Впоследствии конвенция была дополнена в мае 1971 года в Женеве в виде Европейского соглашения.

Страны 

В 1968 году число стран, подписавших Венскую конвенцию о дорожном движении, приравнивалось к 64. Именно они непосредственно участвовали в конференции, которая разрабатывала международный договор. В число участников входили следующие страны: Европа – Австрия, Великобритания, Венгрия, Германия, Италия, Македония, Монако, Люксембург, Швеция, Португалия, Франция. Азия – Албания, Армения, Вьетнам, Казахстан, Республика Корея, Саудовская Аравия, Турция. Южная Америка – Багамы, Бразилия, Венесуэла, Мексика, Перу, Чили, Уругвай. Африка – Демократическая Республика Конго, Зимбабве, Катар, Кения, Сенегал, Эквадор. В список стран Венской конвенции о дорожном движении входит и Россия, которая успешно ратифицировала данный договор, чего не сделало достаточно много государств.

Структура конвенции

К интересным вопросам помимо стран Венской конвенции о дорожном движении относится также структура данного документа. На самом деле договор подразделяется на 6 глав, а в дополнение к ним существует еще 7 приложений. Особое внимание здесь следует уделить именно Приложению 6 Венской конвенции о дорожном движении, поскольку оно регулирует национальные водительские удостоверения, о которых более подробно будет рассказано ниже. В самой конвенции особое внимание уделяется первой и второй главе. Именно здесь определены были основные термины, которые употребляются в документе, а также даны основные правила дорожного движения, то есть сигналы регулировщика, требования к водителю, порядок маневров и многие другие. Все остальные главы отличаются большей специфичностью и направлены в первую очередь на определение того, какой именно транспорт можно допускать к международному движению. Но в целом Венская конвенция о дорожном движении является одним из основополагающих документов, которые необходимо знать водителям, поскольку именно ее используют для стандартизации опознавательных знаков на дорогах во всех странах, где она действует.

Требования к водителю.

В первую очередь в Венской конвенции о дорожном движении были определены требования, которые государства предъявляют непосредственно к водителю и к его транспортному средству. Именно здесь прямо написано, что любой водитель автомобиля обязательно должен быть старше 18 лет и при этом иметь специальное свидетельство, выданное органами власти на право управления транспортом. Именно получение водительских прав дает возможность легально управлять авто, поэтому, перед тем как получить заветные “корочки”, потребуется пройти специальную подготовку в учебном заведении для автомобилистов, а затем сдать экзамен, который предусмотрен по регламенту страны. Но помимо этого к важным критериям также относят состояние здоровья. Все эти критерии непосредственно устанавливаются национальным законодательством страны, в которой получаются права, но при этом они ни в коем случае не должны противоречить Конвенции, то есть она представляет собой некий ориентир.

Виды прав.

Как уже говорилось ранее, именно наличие прав позволяет водителю управлять транспортом. Венская конвенция в своем содержании утвердила положение о том, что автомобилисты, которые посещают иные государства, могут использовать одну из двух существующих категорий данного документа – национальные или международные права. К слову сказать, все страны, которые подписали данный договор, прямо признают русские национальные водительские удостоверения, поэтому отдельно для путешествий за границу в эти страны получать международные права не потребуется, хотя данное правило не распространяется на другие государства. Каждый из видов прав, как международный, так и национальный, хотя и имеет одну роль – дать возможность водителю управлять транспортным средством, обладает определенными индивидуальными требованиями, которые все государства должны исполнять.

Национальные права.

Вот теперь и поговорим более подробно о Приложении 6 к Венской конвенции о дорожном движении. Именно здесь определены все требования, которые предъявляются к национальным водительским удостоверениям. В последний раз формат изменялся в 2006 году, поэтому странам давалось 5 лет на то, чтобы привести документы к нужному новому формату. Сейчас все удостоверения, которые выдаются с марта 2011 года, полностью отвечают всем предъявленным требованиям. Требования к правам Итак, среди существующих правил значатся такие: Права должны быть изготовлены из бумаги или пластика и представлять собой карточку. Стандартно она имеет розоватый цвет, а ее размер – 54 на 86 мм. Эти требования являются не обязательными, а лишь рекомендательными. Вверху прописывается название документа на национальном языке страны, которая выдала права, а снизу пишется личная информация водителя на русском языке с дубликацией латиницей. На лицевой стороне обязательно указываются следующие личные сведения о водителе – Ф.И.О., дата и место рождения, дата выдачи прав и срок их окончания. Также на документе должно быть фото и личная подпись водителя, чтобы можно было идентифицировать его. Помимо этого может указываться и другая информация – данные о категориях авто, которыми может управлять собственник прав, а также наличие ограничений вроде вождения в очках. В целом на них может иметься любая нужная информация, которая не противоречит существующей Конвенции.

Международные права.

Весьма интересным является и 7-е Приложение Венской конвенции, которое говорит о единой форме международных водительских прав. На данный момент они должны отвечать следующим требованиям: По своему виду они представляют собой небольшую книжку, которая имеет обложку нежного серого цвета и белые страницы. Ее формат должен быть 10,5 на 14,8 см. На лицевой стороне прав указывается информация о стране, которая выдала документ, его серия и номер, а также дополнительные данные о национальных правах. Внутри книжки обязательно пишутся данные о владельце – его Ф.И.О., место постоянного проживания, доступные категории транспортного средства, а также фото с подписью. Лучше всего при выездах за границу сразу обзавестись обоими документами, поскольку международные права годны только в том случае, если имеются действующие национальные.

Особые моменты.

Следует принять во внимание, что международные права не могут быть использованы на территории России ее гражданами, поскольку для этого по законодательству страны существуют именно национальные права. Однако лучше всего перед тем, как начать поездку на личном транспорте за границу, предварительно узнать существующие правила в этой стране, чтобы впоследствии не попасть в неудобную ситуацию. Подобная информация свободно предоставляется сотрудниками посольства, так что узнать ее достаточно легко. Конечно, данное правило не распространяется на иностранных водителей, которые временно пребывают в России, но при этом даже их документы имеют силу только в том случае, если личная информация в правах имеет дублирование при помощи латинских букв. Если данное требование не было соблюдено, то предварительно требуется перевести их на русский.

Заключение.

Венская конвенция о дорожном движении на английском, то есть официальном языке, как и на французском, была опубликована в 1968 году. Прямо в ее преамбуле заявлено, что принятие данного документа предназначается для того, чтобы облегчить международное движение на дорогах, а также повысить безопасность и предотвратить аварии при помощи единых во всех подписавших странах дорожных знаков и правил движения. Следует понять, что данная конвенция, как и практически все остальные международные договоры, является неким образом рекомендательным документом, который устанавливает только самые общие положения, которые являются результатом консенсуса между различными странами. Но в целом она действительно значительно облегчила жизнь водителям, которые любят путешествовать на личном транспорте за пределами своей страны, поскольку позволяет не получать международные права, а по-прежнему пользоваться национальными, а также не переучивать правила и вновь не сдавать экзамены. Данный договор пересматривается достаточно редко, поэтому особых новых дополнений давно уже в него не вносили, так что он отличается завидной стабильностью.l

ВР проголосовала за новые законы по растаможке авто

ВР проголосовала за новые законы по растаможке авто

Депутаты Верховной Рады Украины приняли на рассмотрение (проголосовали в первом чтении) два законопроекта №8487 и №8488, которые должны сделать растаможку авто более доступной и окончательно решить проблему нерастаможенных авто в Украине. “За” проголосовали 256 депутатов из 450. Как ожидается, окончательно закопроекты должны принять в сентябре.

Законопроект 8487 предусматривает изменения в Налоговый кодекс относительно налогообложения акцизом легковых ТС, тогда как проект закона №8488 вносит изменения в Таможенный кодекс и некоторые законодательные акты относительно ввоза транспортных средств на таможенную территорию Украины.

Если говорить более простым языком, то цель новых законов: уменьшение размера акцизного налога на авто, отмена запрета на таможенное оформление ТС, несоответствующих экостандарту Евро-5, а также усиление контроля за перемещением и использованием транспорта, зарегистрированного в других странах.
Согласно новым законам растаможка б/у авто должна стать в примерно на одном уровне с Польшей. Предусмотрено, что акциз будет рассчитываться по следующей схеме: базовая ставка авто (бензин – 50 евро, дизель – 75 евро), умноженная на два коэффициента – объема и возраста. То есть, растаможка 10-летнего автомобиля с бензиновым мотором на 2 тыс. куб. см  обойдется в 1000 евро.  Детальнее о том, как изменится растаможивание автомобилей в Украине, можно прочитать здесь.

А за рулём ученик! Как освоить машину в зрелом возрасте

 Ученик За рулём !
Некоторые задумываются о том, чтобы научиться водить машину, лишь в предпенсионном возрасте. А многие не только задумываются, но и записываются в автошколу.

На самом деле ничего странного в таком желании нет. Во‑первых, здоровье не позволяет таскать на себе тяжёлые сумки — то радикулит прихватит, то давление. Во‑вторых, многие перебираются на дачу, а за городом без машины никак. В‑третьих, надо заботиться и о других — пожилом супруге, которому стало трудно передвигаться, старенькой маме. Поэтому покупка машины становится не прихотью, а необходимостью.